refberry.ru

Затримання особи на підстави ухвали слідчого судді

Вказаний вид затримання необхідно відрізняти від викладеного вище. Затримання підозрюваного, обвинуваченого за ухвалою слідчого судді здійснюється з метою його їх приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Мова про осіб, які не перебувають у місцях тримання затриманих.

1. Складання уповноваженою службовою особою відповідно до вимог
ч. ч. 2, 3 ст. 188 КПК України клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу Див. додаток № 94.

2. Погодження зазначеного клопотання з прокурором.

3. Звернення із відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду за місцем перебування затриманого.

4. Отримання уповноваженою службовою особою ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу.

5. Оголошення та негайне вручення копії ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу затриманій особі.

6. Складання протоколу про оголошення та негайне вручення копії ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу затриманій особі.

7. Негайне повідомлення уповноваженою службовою особою, яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, слідчого, зазначеного в ухвалі.

8. Доставлення уповноваженою службовою особою затриманого до слідчого, відомості про якого вказані в ухвалі слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу.

9. Негайне звільнення уповноваженою службовою особою затриманого, якщо після затримання підозрюваного, обвинуваченого з’ясується, що він був затриманий на підставі ухвали про дозвіл на затримання, яка відкликана прокурором, якщо немає інших законних підстав для його подальшого затримання.

Алгоритм дій працівників ОВС при підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 20)

Згідно з ч. 3 ст. 223 КПК працівник ОВС зобов’язаний забезпечити присутність під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. У зв’язку з цим, керуючись ст. 111 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Право на звернення громадян до органів державної влади та посадових осіб є невід’ємним правовим інститутом, який гарантує захист прав та законних інтересів особи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.



Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Кримінальний процесуальний закон не містить визначення поняття «клопотання». Оскільки, клопотання є однією із форм звернення громадян до органів державної влади з метою задоволення законних прав, свобод та інтересів, то логічно здійснити пошук визначення цього поняття до інших нормативно-правових актів.

Згідно із ст. 1 Законом України „Про звернення громадян”, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Крім цього особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Згідно із ст. 3 цього ж Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.



На підставі вище викладеного можна дати визначення поняття клопотання в кримінальному процесі наступним чином, як усне або письмове звернення суб’єкта кримінального процесу до уповноваженого органу чи посадової особи що здійснює кримінально-процесуальну діяльність з метою виконання певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень щодо забезпечення законних прав, свобод та інтересів громадян або повного, об’єктивного, всебічного дослідження обставин кримінальної справи.

Клопотання можна класифікувати за різними підставами:

За формою: усні (заносяться до протоколу процесуальної дії); письмові (додаються до матеріалів кримінальної справи).

За строками подання: обмежені строками подання; необмежені строками подання.

За строками розгляду: ті, що потребують негайного вирішення; ті, що вирішуються протягом трьох діб.

За стадіями кримінального процесу: ті, що заявляються на досудових стадіях; ті що заявляються на судових стадіях.

Ознаки клопотання:

1) мета клопотання - повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи, встановлення обставин, які мають значення для справи, за допомогою яких суб'єкт кримінального процесу може здійснити або задовольнити своє право чи законний інтерес, а також забезпечення реалізації прав і законних інтересів суб'єктів кримінального судочинства;

2) зміст клопотання - офіційне прохання про провадження певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень або відмову від цього Гриненко О.В. зазначає, що офіційний характер клопотання означає, що клопотання може бути заявлено: а) лише в рамках кримінальної справи; б) особою, яка наділена відповідним правом; в) особі, яка правомочна вирішувати клопотання; г) відносно питань, які відносяться до суті справи; д) у встановленій законом формі.

3) форма клопотання - усне чи письмове прохання суб'єктів кримінального процесу до офіційного адресата (дізнавач, слідчий, прокурор, суд); на жаль, закон не містить вимогу про обов'язкову усну чи письмову форму клопотання;

4) суб'єкт клопотання - в чинному КПК України такими суб'єктами визначені: підозрюваний, обвинувачений, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники, однак на нашу думку - це дуже вузьке коло осіб, які мають право на клопотання, визначене у законі. Тому, було б доцільним, надати таке право усім суб'єктам кримінального процесу з метою захисту їх прав та законних інтересів;

5) суб'єкт розгляду та вирішення клопотань - в КПК України ними є особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор та суд. Особою чи органом, яка має відповідні повноваження на розгляд та вирішення клопотання є та особа чи орган, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа на момент розгляду.

Також кримінально-процесуальний закон не визначає змісту клопотання у разі подачі його в письмовій формі.

Клопотання повинно складатись із трьох частин (вступної, описової, прохальної) та містити наступні реквізити:

Вступна частина:

1) Найменування органу, якому адресується клопотання;

2) Прізвище, ім’я, по-батькові посадової особи та її посада;

3) Прізвище, ім’я по-батькові заявника клопотання та його процесуальний статус у кримінальній справі;

4) Адреса заявника клопотання.

Описова частина:

1) Найменування кримінальної справи;

2) Обставини, необхідні для правильного вирішення клопотання та посилання на норми закону;

Прохальна частина:

1) Дії, які необхідно виконати державному органу чи посадовій особі з метою забезпечення законних прав, свобод та інтересів суб’єкта звернення;

2) Дата подачі клопотання;

3) Підпис суб’єкта звернення;

4) Додатки.

Клопотання повинно бути розглянуто протягом 3 діб з моменту його подання.

При задоволенні чи не задоволенні (повному чи частковому) клопотання складається постанова, яка повинна відповідати вимогам ч.ч.3,5,6 ст.110 КПК України.

Підставами для задоволення клопотання є об’єктивна необхідність проведення процесуальних дій для встановлення обставин, що становлять предмет доказування у кримінальній справі або можливість реалізації суб’єктом подання клопотання своїх законних прав та інтересів.

У разі повного задоволення клопотання, посадова особа, до якої звертались із клопотанням приступає до виконання процесуальних дій з метою задоволення цього клопотання, після чого ініціатору надсилається повідомлення про задоволення клопотання згідно вимог ст.111 КПК України.

У разі часткової або повної відмови в задоволенні клопотання, ініціатору надсилається протягом 3-х діб копія постанови про часткову або повну відмову в задоволенні клопотання.



001506203.html

001506213.html