refberry.ru

Зміст звіту. - постановку і алгоритм виконання задачі тарифікації зв’язку;

Звіт має містити:

- мету роботи;

- постановку і алгоритм виконання задачі тарифікації зв’язку;

- текст модулів проекта;

- опис властивостей використаних об'єктів;

- результати виконання і висновки за результатами роботи.

3.5 Контрольні запитання і завдання

1. Як викликати конструктора предка з конструктора наслідника?

2. Допустимо, що елемент х визначено в базовому класі з ключем protected, базовий клас наслідується з ключем private. Який рівень доступу до елемента х у класі-наслідник?

3. Для чого необхідні віртуальні методи?

4. Чому конструктор не може бути віртуальним?

5. Для чого необхідні абстрактні класи?

6. Що має таблиця віртуальних методів?

7. Який механізм динамічного зв’язування?

8. Які права має друг класу?

9. Які властивості має вікно Форми?

10. Яку структуру має вікно Редактора Кода?

11. Навести алгоритм створення нового проекту С++ Builder.

12. Наведіть компоненти вкладки Dialogs.

13. Які властивості має компонента OpenDialog?

14. Які властивості має компонента SaveDialog?

15. Можливості відлагодження проектів в С++ Builder.


Використання програмного пакета ”Cinderella” для моделювання телекомунікаційних систем

Мета роботи

Ознайомитися з програмним пакетом ”Cinderella”; навчитися подавати компоненти телекомунікаційних систем і взаємодію цих компонентів у вигляді SDL-діаграми, редагувати SDL-програму, провести імітаційне моделювання найпростішої телекомунікаційної системи, отримати MSC-діаграму і на її основі провести аналіз функціонування системи.

4.2 Методичні виказівки з організації самостійної роботи студентів

4.2.1 Під час підготовки до лабораторної роботи студентам необхідно, користуючись зазначеною літературою, конспектом лекцій самостійно ознайомитися з графічними символами мови SDL, правилами з’єднання їх SDL-діаграмою.

Приступаючи до роботи необхідно:

Знати

- основи синтезу й аналізу телекомунікаційних систем;

- функціонування окремих вузлів;

- призначення мови SDL;

- принципи побудови SDL-діаграм;

- основні графічні символи мови SDL;

Вміти

працювати в операційній системі Windows.

4.2.2 Основні звідомості про мову SDL.Основу мови SDL складає концепція взаємодії кінцевих автоматів. Динамічне поводження системи описується за допомогою механізмів функціонування розширених кінцевих автоматів і зв'язків між ними, що називаються процесами. Набори процесів утворять блоки. Блоки, з'єднані один з одним і зі своїм оточенням каналами, у свою чергу, утворять SDL-систему.

Відповідно до пропонованої SDL-методології опис системи передбачає такі кроки:



• визначення меж SDL-системи;

• визначення каналів SDL-системи і переданих по цих каналах сигналів;

• розбивання системи на SDL-блоки;

• розбивання SDL-блоків на взаємодіючі процеси;

• визначення вхідних і вихідних сигналів, станів і внутрішніх переходів для кожного з SDL-процесів;

• складання SDL-діаграм процесів.

Кожен блок у діаграмі SDL-системи може бути надалі розділений або на блоки, або на набір процесів. Процес описує поводження в SDL і є найбільш важливим об'єктом у мові. Поводження кожного процесу визначається розширеним кінцевим автоматом, що виконує дії і генерує реакції (сигнали) у відповідь на зовнішні дискретні впливи (сигнали).

Такий автомат має кінцеве число внутрішніх станів і оперує з кінцевою дискретною безліччю входів і виходів. Під автоматом з кінцевим числом станів розуміється об'єкт, що знаходиться в одному з дискретних станів S1, S2, ..., Sn, на вхід якого надходять ззовні деякі сигнали I1, I2, ..., Im, а на виході якого є набір вихідних сигналів J1, J2, ..., Jk. Під впливом вхідних сигналів автомат переходить з одного стану в інший, яке може збігатися з попереднім, і видає вихідний сигнал. При цьому для кожного стану S і для кожного вхідного сигналу I однозначно відомо, у який стан S перейде автомат і який вихідний сигнал J він при цьому видасть.

На відміну від класичного кінцевого автомата розширений кінцевий автомат допускає можливість переходу ненульової тривалості і визначає механізм простої черги (FIFO) для сигналів, що надходять в автомат у той момент, коли він виконує деякий перехід. Сигнали розглядаються по одному в кожен момент часу в порядку їхнього надходження.

Отже, процес у SDL-специфікації має кінцеве число станів, у кожному з яких він може приймати ряд відправлених цьому процесові припустимих сигналів (від інших процесів або від таймера). Процес може знаходитися в одному зі станів або в переході між станами. Якщо під час переходу надходить сигнал, призначений для даного процесу, то він ставиться в чергу до процесу.

Дії, виконувані під час переходу, можуть полягати в перетворенні даних, у посилці сигналів у напрямку до інших процесів і т.д. Сигнали можуть містити інформацію, що визначається на основі даних процесу, що посилає сигнал, і використовується процесом-одержувачем разом з тією інформацією, який розташовує сам цей процес. Крім процесів, що утримуються в розглянутій системі, сигнали можуть також направлятися за межі системи в зовнішнє середовище, а також надходити з зовнішнього середовища. Під зовнішнім середовищем розуміється все, що знаходиться поза SDL-системою.



Посилка й одержання сигналів, передача з їхньою допомогою інформації від одного процесу до іншого, обробка і використання цієї інформації і визначають сценарій функціонування SDL-системи. Передбачається, що після виконання заданого сценарію має бути досягнутий певний результат у поводженні специфікованої системи, зокрема, протоколу сигналізації. Як правило, очікуваний результат полягати в тому, що у відповідь на ряд сигналів, що надходять із зовнішнього середовища (наприклад, кінцевого станційного комплекту з’єднуваної лінії), система має зробити певні дії, що закінчуються передачею повідомлень у зовнішнє середовище (у цей же станційний комплект з’єднуваної лінії і/або в інший програмний процес керування посилкою тональних сигналів, у процес запиту інформації АОН і т.ін.). Графічні символи SDL наведенi у першому стовпчику таблиці 4.1. Поруч поміщені відповідним цим графічним символам поняття і їхнього позначення в програмоподібній версії SDL. У мові присутні такі символи: введення, виведення, рішення, опція, процес, старт, задача, стан, коннектор, зупинник, збереження.

Під час з'єднання символів у діаграмі необхідно дотримуватись певних правил з'єднання. Ці правила такі:

• за символом стану може випливати тільки символ введення або символи введення і збереження;

• символ уведення (збереження) може випливати тільки за символом стану;

• за символом уведення може випливати кожний (один) символ, крім введення і збереження;

• за символом задачі або виведення випливає кожний (один) символ, крім введення або збереження;

• за символом рішення випливає n (n>=2) символів, що можуть бути якими завгодно, крім символів уведення, збереження;

• за символом збереження нічого не випливає.

Таблиця 4.1. – Символи SDL

Графічний SDL Програмоподібний SDL Значення символів
STATENEXT STATE Стан, наступний стан
TASK Задача
INPUT Введення
OUTPUT Виведення
SAVE Зберігання
DECISION Розв’язання
CALL Виклик процедури

Продовження табл. 4.1

MACRO Виклик макро
CREATE Запрос створення процесу
ALTERNATIVE Опції

4.2.3 Приклад проектування системи «Абонент-станція»

Рисунок 4.1 – Модель системи «Абонент - станція»

Рисунок 4.2 – Блок «Абонент»

Рисунок 4.3 – Процес «Абонент»

Рисунок 4.4 – Блок «Станція»

Рисунок 4.5 – Процес «Станція»

4.2.4 Опис програмного пакета ”Cinderella”.Програмний пакет ”Cinderella” призначений для введення і редагування SDL-діаграм, аналізу й імітаційного моделювання динамічних систем.

Основні функції меню ”Cinderella”:

- створення нової діаграми (нового файла);

- відкриття файла;

- збереження файла;

- редагування;

- аналіз на наявність синтаксичних помилок;

- імітаційне моделювання;

- перегляд результатів.

Для створення нового файла відповідно до ієрархічного принципу побудови необхідно в першу чергу створити систему шляхом вибору відповідного елемента з меню базових графічних символів. Потім усередині системи необхідно створити блоки. Для того, щоб зайти в систему, необхідно на елемент «система» навести «мишка», двічі натиснути ліву клавішу або натиснути праву клавішу й у переліку властивостей вибрати New Diagram.

Створення необхідної кількості блоків проводиться також шляхом вибору елемента Blockу правому вертикальному меню. Для організації каналів між блоками потрібно виділити Block лівою клавішею «мишки», натиснути на праву і з появою переліку властивостей вибрати Connect і провести з'єднання з потрібним блоком за допомогою лівої клавіші. Після цього вказати назву каналу і перелік переданих сигналів. Для цього необхідно натиснути праву клавішу мишки., знаходячись на лінії каналу. Для організації дуплексного каналу необхідно у функції Direction вибрати Bidirectional.

Всередині блоків створюються процеси (на бічній панелі елемент Process), між якими створюються маршрути, створення яких аналогічно каналам. Усередині процесів за допомогою набору базових елементів, що знаходяться на бічній панелі, створюються SDL-діаграми.

Збереження файла можливе в двох видах:

- у графічному (з розширенням.cbf) -вибором у головному меню опції File, вибрати функцію Save As … і вказати тип файла Cinderella Document; у програмному вигляді (з розширенням.pr) проводиться аналогічно вибором типу файла SDL PR Document. Редагування тексту може проводитися у такий спосіб:

- усередині графічного символу подвійним натисканням лівої клавіші миші;

- в окремому вікні редагування натисканням правої клавіші мишки і вибором опції - Edlit –Edit Window.

Аналіз SDL-діаграми всієї системи на наявність синтаксичних помилок проводиться шляхом вибору в головному меню опції Project і вказівки Analyze All. Повідомлення про помилки міститься в лівому полі вікна.

Імітаційне моделювання може проводитися покроково (за допомогою клавішіF10), або в автоматичному режимі (F5).

Для перегляду результатів необхідно в головному меню вибрати опцію View, у якому вказати MSC. Для перегляду сценарію взаємодії процесів у текстовому вигляді (у вигляді повідомлень) необхідно в опції ToolbarsуказатиSimulation.



001506083.html

001506093.html