refberry.ru

Основні передумови запровадження адміністративного судочинства в Україні

У сучасному суспільстві будь-які відносини мають потенційну небезпеку перерости у конфлікт, особливо відносини між громадянами та владою. Громадяни позбавлені важелів впливу на владу, а тому в стосунках з нею є беззахисними. Право кожного оскаржувати в суді рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є важливою гарантією реалізації конституційного принципу відповідальності держави за свою діяльність перед людиною. Ось чому в сучасних демократичних країнах велике значення для гарантування прав людини у її відносинах з владою надається правовому захисту з боку незалежного й авторитетного органу – суду, перед яким громадяни та адміністрація є рівними.

У демократичних державах судовий контроль є обов'язковим за тим, як виконавча влада додержує приписи закону. Механізм цього контролю спрацьовує внаслідок оскарження громадянами та іншими особами актів, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади або посадових осіб. Для здійснення такого контролю створюються спеціалізовані суди, до компетенції яких віднесено розгляд спорів (конфліктів) у сфері державного управління.

При цьому маються на увазі конфлікти між особою і владними органами з приводу легітимності прийнятих останніми актів і вчинених ними дій. У цьому полягає докорінна відмінність адміністративної юстиції від судового розгляду справ про адміністративні проступки (правопорушення), суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи. Адже вчинки останніх підсудні загальним судам. Адміністративна ж юстиція запроваджена з іншою метою і являє собою систему спеціалізованих адміністративних судів, покликаних вирішувати не конфлікти, джерелом яких є дії чи поведінка приватних осіб, а спори, зумовлені управлінською (адміністративною) діяльністю владних суб'єктів.

В цілому адміністративна юстиція являє собою систему судових органів (судів), які контролюють дотримання законності у державному управлінні шляхом вирішення в окремому процесуальному порядку публічно-правових спорів, що виникають у зв'язку зі зверненнями фізичних чи юридичних осіб до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб.

Процес запровадження адміністративної юстиції був тривалим. Деякий острах перед ідеєю створення в Україні адміністративних судів пояснювався нерозумінням їхнього завдання. Назва «адміністративний суд» у багатьох асоціювалася з розглядом справ про адміністративні правопорушення. Проте адміністративні суди не притягають громадяни до адміністративної відповідальності, навпаки – вони покликані захистити людину від свавілля держави. Ці суди розглядають справи «особа проти держави», що є запорукою престижу та авторитетності адміністративних судів. Громадяни і юридичні особи можуть оскаржувати до адміністративного суду рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, у тому числі рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.



Запровадження адміністративної юстиції має неабияке ідеологічне навантаження, оскільки адміністративна юстиція є демократичним інститутом, який гарантує захист прав людини державою в особі адміністративних судів від можливого свавілля та зловживань з боку її органів та чиновників.

Впродовж десятиліть суди у свідомості громадян здобули репутацію караючих інституцій, а не органів, основним завданням яких є захист прав людини. Суд, який розглядає і кримінальні справи, і справи про адміністративні проступки, не повинен вирішувати спори громадян з владою, оскільки спрямованість таких справ характеризується словами “держава проти особи”. Необхідність створення в Україні адміністративних судів була зумовлена також невисоким ступенем довіри населення до загальних судів.

Негативно позначалася на захисті прав фізичних та юридичних осіб у відносинах з владою територіальна прив’язаність судів до адміністративно-територіального поділу України. Інакше кажучи, система судів в Україні побудована за тією ж структурою, що й виконавча гілка влади. У кожному районі є місцевий суд, так само як і місцева державна адміністрація. На рівні областей діють апеляційні загальні суди і обласні державні адміністрації. Однаковий рівень судів і органів виконавчої влади підвищує можливості впливу адміністрації на суддів при вирішенні ними судових справ. Утворення адміністративних судів з територіальною юрисдикцією, відірваною від меж адміністративно-територіальних одиниць, дозволило зменшити ймовірність такого впливу.

На сьогодні розподіл справ між суддями переважно здійснюється не за принципом спеціалізації суддів у вирішенні певної категорії справ, а за територіальним принципом. За таких умов судді змушені розбиратися у найрізноманітніших правовідносинах. Це не сприяє глибокому вивченню справ та оперативності їх вирішення. Саме спеціалізація судів і внутрішня спеціалізація суддів можуть сприяти більш фаховому і швидкому вирішенню спорів. Відтак відокремлення від загальних судів спеціалізованих адміністративних судів зумовлене зростанням кількості скарг на рішення, дії чи бездіяльність адміністративних органів та складністю адміністративних правовідносин.

Основні причини створення адміністративних судів та запровадження адміністративного судочинства в Україні наведені у таблиці.

ТАБЛИЦЯ 7

Отже, запровадження адміністративного судочинства зумовлене самою природою публічно-правових спорів, у яких громадянину протистоїть потужний адміністративний апарат.



001500423.html

001500433.html